Мавіл народився в 1976 році у Східному Берліні. Свої перші комікси, які згодом з’явилися у фензінах, він почав робити ще в школі. Згодом він став одним із найпродуктивніших німецьких авторів свого покоління та об’єднуючою силою на берлінській сцені, зокрема, створивши колективи Monogatari та BerlinComix. Його автобіографічні історії зосереджені на розчаруваннях і невдалих експериментах, про які він розповідає в гірко-солодкому гумористичному тоні. Людина, яку преса охрестила «Вуді Алленом місцевих коміксів», зараз ділить свій час між ілюстраціями для преси, викладанням, виступами в Ґете-Інституті і, звісно, малюванням коміксів. Він також є першим німецьким коміксистом, який намалював том із культової серії вестернів «Щасливчик Люк».
Funded by the European Union. Views and opinions expressed are however those of the author(s) only
and do not necessarily reflect those of the European Union. Neither the European Union nor the granting authority can be held responsible for them.
Мавіл має легкий та виразний малюнок. Автор чудово передає емоції персонажів, стиль спілкування підлітків, численні дитячі компанії. Оповідь то сповільнюється на «німих» сторінках , що розповідають, наприклад, про похід до церкви або поїздку до бабусі, то багаторазово прискорюється в динамічних сценах пінґ-понґових сетів.
Оригінальний малюнок книжки та час, описаний у ній, викликають асоціації зі стилем художників з журналів НДР того часу. Ті, хто виріс у 80-х, можуть бути знайомі з дитячим журналом про життя німецьких піонерів або сатиричним журналом для дорослих «Eulenspiegel». Там працювали чудові карикатуристи, такі як Генрі Бюттнер, Хайнц Янкофскі та багато інших цікавих авторів. Малюнок Мавіла, звичайно, інший, але ці видання, безсумнівно, вплинули на нього як на художника. І сьогодні він формує стиль сучасних німецьких коміксів.
