Олекса Манн, «CODEX»
2,250.00 ₴
Графічний невербальний роман від Олекси Манна!
Можлива оплата частинами від 900₴ через сервіс Приватбанку або при виборі опції «Покупка частинами monobank»
… що ж таке «Codex»?
Це невербальний графічний роман, що складається з чотирьох розділів.
Кожен із розділів роману названо за одним із вічних сюжетів, сформульованих Хорхе Луїсом Борхесом.
Тож фактично — у розділах «Codex», які втілюють чотири головні сюжети, зашиті всі можливі історії, які можна було би розповісти.
Не більше.
Але і не менше.
На іншому рівні «Codex» працює як кодекс-звід художніх практик і мистецьких переконань самого автора. Маніфест найсильнішої форми побутування його мистецтва.
Це енциклопедія його художнього світу, що складається з 421 аркуша, створених упродовж п’яти років.
На сайті працює оплата частинами.
Про видання
Magnum opus Олекси Манна. Перша подібна книга в історії українського мистецтва.
Сліпе тиснення, тверда оправа, великий формат. До всіх замовлень через сайт ітиме букплейт з автографом Олекси Манна.
Післямова Олександра Михеда
Літературна редакторка Ярина Цоба
Коректорка Ольга Жирнова
Сканування та кольорокорекція Ярослава Назаренка, Ігоря Дунця та Катерини Омельяненко
Верстка Ярослава Назаренка
Технічний редактор Ілля Стронґовський
Відповідальна за випуск Лілія Омельяненко
Про проєкт словами автора
Напевно, це просто такий збіг, що я взявся за «Codex» з самим початком карантину. В кожній випадковості є своя система. Його ідея визрівала вже давно. Уповільнення життя, пов’язане з пандемією, і можливість зайнятись довготривалою роботою, яка потребує зосередження, повної концентрації і заглиблення в процес, навіть на фізичному рівні, стала радше підґрунтям для роботи, а не причиною. Життя моє кардинально не змінилось. Як і раніше, я мав певний, іноді збитий зовнішніми факторами, режим. Пів дня заняття живописом і пів дня графікою. А тут ще і відпав зайвий шум, що мені як досвідченому соціопату було тільки на руку. <…>
Обираючи повністю невербальну мову, я не тільки іду, саме для себе, в розріз з нашою прикордонною парадигмою, але і хочу зробити свій скромний внесок у те, щоб ця мова активно поширювалась. І цілком розумію, наскільки зараз ця практика в нас маргінальна і не розвинена. Але мене дійсно надихає інтерес заходу, як і місцевий інтерес, який викликав доволі незрозумілий, враховуючи наш бекґраунд, проєкт.
| Вага | 1 кг |
|---|---|
| Розміри | 22 × 28.5 × 2.5 см |
| Кількість сторінок | 448 |
| Серія | коміксів |
| Колір | повний |
1 відгук для Олекса Манн, «CODEX»
Ми здійснюємо доставку книг Новою поштою. Замовлення зроблені або оплачені до 12:00 відправляються в той же день, після — на наступний робочий. Відправлення не здійснюються у вихідні дні, також можливі невеликі затримки в період великих акцій.
Для більш детального ознайомлення з інформацією про доставку, перейдіть за цим посиланням.
Супутні товари
Мœбіус, «Світ Едени», книга перша
1,950.00 ₴
Передзамовлення
Мікаель Росс, «Ноель»
650.00 ₴
Образ як спосіб мислити про світ –
«CODEX» Олекси Манна — книга незвичайна й смілива. Це графічний роман без слів, у якому автор довіряє історію образам — і вони говорять. Тут є особлива мова, до якої входиш не відразу: сторінки хочеться розглядати, затримуватися на них, повертатися назад. І що довше вдивляєшся, то більше відчуваєш масштаб авторської уяви, його думок і переживань.
У цій книзі дуже виразно видно великий, безсумнівний талант Олекси, чия творчість давно перетнула кордони України. Це помітно не лише в майстерності окремих аркушів, а й у здатності створити цілий світ, у якому образи не просто щось показують, а змушують думати про людину, пам’ять, руйнування і відновлення, про час, у якому ми живемо. Олекса говорить про складне мовою мистецтва — і робить це так, що кожен читач може почути й побачити в «CODEX» щось своє.
З Олексою я знайомий ще з молодих років, а Ліну Дегтяреву, його дружину, якій автор присвятив п’ятирічну працю, та її родину пам’ятаю ще з Ужгорода. Її батько, Володимир Дегтярьов, багато років очолював Закарпатський обласний художній музей ім. Й. Бокшая. Мама Ліни, Надія, теж була тісно пов’язана з музеєм. Здається, музейна справа й мистецтво були невіддільною частиною життя всієї родини.
Їхній дім завжди був відкритий для друзів, художників, музикантів, акторів і мистецтвознавців. Володимир сам був музикантом, душею і камертоном того ужгородського товариства, де мистецтво не відділяли від життя. Брат Ліни, Антон, продовжив свій шлях у музиці: закінчив Київську консерваторію за класом органа, згодом став композитором. А Ліна багато років із великою любов’ю досліджує історію, архітектуру й традиції рідного Ужгорода.
Олекса й Ліна зустрілися у Львові, навчаючись в академії мистецтв, і відтоді йдуть поруч. Талант Олекси — його власний, безсумнівний. Але йому важливі розуміння, близькість і підтримка. Мені тепло думати, що поруч із Олексою все це було в Ліні та її родині — у середовищі, де мистецтво було не тільки фахом чи захопленням, а самою тканиною життя.
Найбільше мене зворушила присвята книги Ліні. У ній я відчув любов, вдячність і визнання людини, яка йшла поруч із автором. Для мене ця присвята стала особистим ключем до книги.
Дякую Олексі за цю велику й самобутню працю, а видавництву — за те, що вона побачила світ. На мою думку, «CODEX» — одна з найяскравіших і найсамобутніших книжкових праць сучасного українського образотворчого мистецтва. Її хочеться не просто переглянути, а зберегти й час від часу відкривати, щоб заново переосмислювати.
Віктор Цоклан